Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги.

                                                                                                                                                                                                                                                                                   

  67-рік святкуємо День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, Перемоги у найжорстокішій і найзапекліші війні - Великій Вітчизняній.

Книжкова виставка у читальному залі районної бібліотеки

Попільнянщина - невеличкий клаптик території колишнього Радянського Союзу, але з цієї землі пішли боронити Батьківщину близько 10 тисяч воїнів. І майже половина з них, 4 тисячі 360 чоловік, не повернулися з поля бою, загинули смертю хоробрих. Їх могили повсюди. Де заставала смерть, там і було останнє пристанище наших співвітчизників. У роки війни з нашого району було насильно вивезено до Німеччини 8 тисяч 681 людину. І, на превеликий жаль, третина з них так і не повернулася з лещат фашистської Німеччини.З кожним роком меншає і меншає очевидців тієї трагічної доби. Але память жива. І ратні подвиги батьків, дідів, прадідів житимуть у серцях дітей, внуків, правнуків...
У читальному залі районної бібліотеки пройшла літературно-музична година "Нарешті знищена війна, весняним громом Перемоги", де прозвучали широко популярні в роки війни пісні. Різні долі були в пісень, але вони служили одній загальній справі,- підняти бойовий дух, підняти народ на ворога і перемогти його.

Мистецтво, що випромінює світло

Епоха Відродження була чи не найпліднішим періодом в історії мистецтва й подарувала світу цілу плеяду геніїв, які досягли справжніх висот художньої творчості. Це Леонардо да Вінчі, Мікеланджело й Рафаель, які в очах сучасників перевершували всіх своєю майстерністю; можливо, саме з тієї пори в мистецтві стали бачити велике покликаня художника, а не просте замовлення на гроші. Про геніїв потрібно знати, ними потрібно пишатися, їх потрібно наслідувати... Саме про одного з них - постать Леонардо да Вінчі, був проведений у Попільнянській школі №2, працівниками районної бібліотеки   мистецький вернісаж "Мистецтво, що випромінює світло..." з нагоди 560-річчя з дня народження видатного генія. Відчути дух епохи, в яку він жив і творив, допоміг  на святі відеоролик, який узагальнено пролив світло на загадковість і таємничість геніального таланту Леонардо да Вінчі.

Леонардо був на стільки великий, що сучасні шукачі невідомого оголосили його прибульцем з майбутного. Хто знає... Його роботи ставали зрозумілі лише через кілька сотень років, а багато, як важають експерти, належить зрозуміти лише нашим нащадкам. Найбільшу цікавість для сучасників і для нас становить його знаменита "Мона Ліза" - таємнича і загадкова водночас. Це підтвердив ще один відеоролик, в якому розповідалося, як працював Леонардо над своїм шедевром, і яку таємничу силу приписують картині її дослідники.

Сільська бібліотека: знайомство зблизька.

Сільська бібліотека сьогодні – це активний учасник життя соціуму, вкрай необхідний населенню села.

Миролюбівська сільська бібліотека знаходиться на території Миролюбівської сільської ради. Сюди приходять і ті кому за 70, і підлітки, і студентство. Привітна усмішка, заспокійливе слово, щира порада бібліотекаря Флерко Раїси Борисівни – своєрідна психотерапія для відвідувачів. Бібліотека стала для багатьох не тільки джерелом інформації, а й місцем спілкування. Бібліотека добре усвідомлює роль і місію свого закладу як інформаційного партнера місцевої влади та посередника між нею та громадою. Вона забезпечує прозорість дій, рішень сесій сільської ради, знайомить з різними матеріалами щодо соціального забезпечення населення, розкладом прийому громадян, формує папку «Запитуйте – відповідаємо», де збираються матеріали про законодавче забезпечення прав та пільг для населення, пенсійну реформу, питання земельного законодавства тощо.

Для роботи з молоддю у бібліотеці використовуються такі форми роботи, як диспути, брейн-ринги, поетичні конкурси, літературні ігри, зустрічі з цікавими людьми, спрямовані на вивчення історії рідного краю, допомогу на розв’язання проблем сьогодення.

В бібліотеці добре налагоджено бібліографічну та інформаційну роботу, у хорошому стані каталоги та картотеки.

Бібліотекар ставить перед собою завдання донести до користувачів події, що відбуваються в суспільстві, знання історії рідного краю, відомості про відомих людей, вихідців із села. Для бібліотекаря важливо, щоб читачі, вийшовши з бібліотеки, винесли у душі щось нове для себе й ділилися набутим з іншими.

Добре знаючи про активну краєзнавчу діяльність бібліотеки, вчителі школи звертаються до бібліотеки за допомогою в проведені відкритих уроків. У Миролюбівській середній школі було проведено відкритий урок присвячений земляку, видатному філологу і педагогу Сергію Максимовичу Канюці, який так багато зробив для розвитку української мови. Свого часу його знала вся Україна.

Книжкові виставки, вважає бібліотекар, мають впливати на дитячу фантазію,

пробуджувати до творчої діяльності. Саме тому Раїса Борисівна перевагу віддає нетрадиційним формам, часто створеним за пропозицією самих читачів:

виставка-презентація саморобок «Умілими руками, допитливим розумом»;

виставка-пошук «Письменники рідного краю»;

виставка-вернісаж «У різні пори року − прекрасна земля»;

виставки-подорожі «Краю мій лелечий, рідна сторона», «Україна – незалежна соборна, держава», «Якщо бажання є навчатись, якщо хочеш працювати», «Казки та пригоди читаю з насолодою»;

виставки-реквієми «Із забуття в безсмерття», «Тая слава козацька не вмре, не загине».

Сільський бібліотекар повний творчих задумок, використовує всі свої професійні знання, досвід для того, щоб читачі почували себе в бібліотеці затишно, спокійно і завжди мали бажання повертатися до бібліотеки знову.

Чудо із Чудес! Радіємо - Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині,

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос Воскрес!Христос Воскрес!

Побували на святі музики...

«Хто починає розуміти музику, той зрозуміє і людську душу». Саме так свого часу сказав Микола Лисенко – видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, громадський діяч, етнограф, основоположник української класичної музики. Власне, цими словами і розпочався літературно-музичний вечір, проведений працівниками районної бібліотеки та музичної школи для старшокласників Попільнянської школи №2 з нагоди святкування 170-ї річниці від дня народження славетного композитора, яка припала на 22 березня.

Ведучі вечора

         Ведучі вечора О.М.Омельянчук та О.Б.Квачук своєю розповіддю перенесли учнів у дитинство Лисенка, пройшлися життєвими перехрестями його таланту. Працівники бібліотеки подали не просто штрихи до біографії музиканта, а здійснили спробу подивитися на генія української музики з позицій сьогодення. Так, школярі дізналися, як формувався талант композитора, який прославив українську націю, вивівши її на арену світової музичної слави; озброїлися цікавими і маловідомими фактами про творчу, викладацьку і громадську діяльність, радощі та смутки, друзів, соратників Миколи Віталійовича.

Про музичне становлення М.Лисенка і, зокрема, його подальшу діяльність на ниві української музики, «розповів» відеоролик «Сила тяжіння Миколи Лисенка».

Ведучі перегорнули і краєзнавчу сторінку вечора, адже постать Лисенка яскраво пов’язана з Романівкою, яка виколисала поета М.Рильського. Власне, рід Рильського має неабияке відношення до самобутнього композитора. Доказом стало те, що Рильський у своїх мистецтвознавчих статтях відгукувався, як сам він казав, про «возлюбленика муз і грацій» та про його перебування на романівській землі. Композитора манили романівські краєвиди і його улюблене «Чудово!» є свідченням тому. М.Лисенко гостював у батька Рильського – Тадея Розеславовича у с.Романівці і записував з ним пісні, а потім і сам Максим, будучи вже студентом, проживав деякий час на квартирі композитора у Києві.

Линув світлий образ Лисенка із чуттєвої поезії, яку мовою самого Рильського прочитала, полонивши серця присутніх, п’ятикласниця Аліна Кухарчук.

Грає  Н.А.Гуменюк

     Незабутнє враження на учнівську аудиторію справила музична палітра заходу. У чарівний світ музики школярів перенесли своїм майстерним виконанням та звучанням досвідчені професіонали – викладач музичної школи Н.А.Гуменюк та керівник фольклорного колективу районного будинку культури І.О.Федоришина. До кожної ноти дослухалися учні, коли, торкаючись клавіш фортепіано, грала музичний твір «Елегія» М.Лисенка Наталія Анатоліївна, а коли до звучання фортепіано долучився щирий спів Ірини Федоришиної, яка виконала романс на слова Лесі Українки, то все це разом воєдино створило піднесений настрій у слухачів.

         Завершенням заходу став перегляд відеоролику із записом гімну Української православної церкви «Боже Великий, Єдиний!» на вірші О.Кониського, музику до яких написав М.Лисенко.

Біля книжкової  виставки 

Із багатогранною особистістю Лисенка також кликала ознайомитись і виставка «Світ Лисенкового таланту», оформлена бібліотекарями.

         З надією сподіваємось, що віночок із щирого слова, відеосюжетів,музики, поезії, сплетений учасниками заходу, надовго залишиться в пам’яті школярів.

Читач в районній бібліотеці

Світлий вогник душі бібліотекаря

"Живе бібліотека у селі,

А з нею - добрі люди, їхні вчинки.

Свята любов до отчої землі,-

Не лише та, що в книзі на картинках.

...Що Хліб і Книга на однім столі

Як Щастя і Добро повинні жити...

Талант - це той стан душі, коли хочеться творити добро, нести його до людей і дарувати. І не обов"язково бути художником чи поетом, а просто відданим бібліотекарем, таким як Ільїна Людмила Іванівна із Великолісівецької сільської бібліотеки. Бібліотека в неї немов картинка, розфарбована казковими героями, портретами письменників.І все це диво зробила сама Людмила Іванівна, адже вона не тільки бібліотекар, а й талановитий художник. Маючи глибокі знання, педагогічну освіту, Людмила Іванівна перебуває в епіцентрі сьогодення, завжди допомогає читачам. Вона створює пізнавальний світ для своїх читачів, а вони їй вдячні за допомогу та добре слово. Читацькі потреби і запити постійно змінюються, стають складнішими, але бібліотекар кожного уважно вислухає підбере найпотрібнішу літературу, дасть пораду. Вона - скромна, чуйна, освічена жінка. ЇЇ життєве кредо - завжди покладатись на власний розум, руки. Вона вважає, що кожен повинен жити з чистою совістю і робити добро, тоді й оточуючим буде коло тебе затишно. Цікаво проходять в бібліотеці літературні свята, вікторини, бесіди, конкурси, запроваджуються в роботу нові нетрадиційні методи роботи з читачами. Так, це дійсно захоплюючий світ книги. І хто потрапить до нього, буде приходити до бібліотеки ще і ще.

Краєзнавчий куточок бібліотеки

Книжковий фонд бібліотеки

                     

Бібліотек@ : калейдоскоп цікавих фактів

 Відеоролик про роль бібліотеки в умовах розвитку Інтернет - технологій