вторник, 4 декабря 2012 г.

Спілкуємось...Міркуємо...Вчимося...


Сьогоднішнє життя  вже не можна уявити без сучасної книги,  аудіо- та відеоапаратури, без комп’ютерів та створення єдиної електронної мережі, що забезпечує максимальний доступ до інформаційних ресурсів кожному громадянину України у найвіддаленішому і найменшому населеному пункті.  Проте заклади культури на селі залишаються єдиними осередками, що задовольняють інформаційні, культурно-дозвільні потреби сільських трударів і є традиційними центрами з розвитку народної творчості. Для активізації  діяльності сільських закладів,  Житомирським обласним центром підвищення кваліфікації працівників культури, мистецтва і туризму були проведені навчання   за темою : «Проблеми відродження і розвитку культурної інфраструктури  села. Пошук нових форм і методів роботи». Протягом  тижня  бібліотечні та клубні працівники району мали  змогу прослухати лекції, прийняти участь в практичних заняттях , які проводили  кращі фахівці області. Це – Максимець С.М., кандидат психологічних наук, доцент; Ільченко Т.М. – юрист обласної ради федерації профспілок;  Костенко С.Г. – режисер масових заходів, художній керівник Житомирського культурно-спортивного центру; Дацун В.В. – викладач коледжу культури і мистецтв ім.І.Огієнка; Невеська В.І. – зав. відділом етнографії Житомирського обласного краєзнавчого музею; Романуха К.М. – головний бібліотекар обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Ольжича; Лепілкіна О.Г.- директор обласної бібліотеки для дітей. Хочеться особливо відмітити лекційне заняття Шинкарука В.Ф., кандидата філологічних наук, доцента, заслуженого працівника культури України,  який не тільки  ознайомив клубних та бібліотечних фахівців з технологіями інформаційно-пізнавальної та просвітницької діяльності в сфері культури, але й подарував  невеликий концерт. Пісні,  які звучали у його виконанні, ліричні вірші, майстерно виконаний гумор, не залишили нікого байдужими. Адже  його майстерність йшла від самих глибин душі,  вселяла радість і натхнення.
             Місцеві органи влади не залишились осторонь від такої значної події. Круглий стіл, на якому піднімались  проблемні теми у діяльності сільських закладів культури,  відбувся за участю заступника голови
райдержадміністрації з гуманітарних питань, заслуженого працівника культури Зарічного В.Г., заступника голови районної ради  Іванчі Г.С., начальника управління праці та соціального захисту населення 
Прохорчука Ю.О. Були визначені завдання на перспективу, а от наскільки віддаленою вона виявиться, звичайною мірою залежить від зусиль працівників культури та від розуміння важливості розвитку нових інформаційних технологій місцевими органами виконавчої влади.
 Курси підвищення кваліфікації завершились, проте розпочата робота продовжується в повсякденному пошуку нових форм культурного обслуговування жителів села, розвитку аматорського мистецтва, узагальненні і поширенні досвіду кращих. А все залежить від самих працівників культури, від їхнього прагнення  досягти кращих результатів задля майбутнього дітей, в імя відтворення, збереження та розвитку кращих традицій народу.

Щедрий, рідкісної краси талант


Так влучно і досить промовисто сказав О.Гончар про Андрія Самійловича Малишка – геніального українського поета-пісняра, письменника, перекладача, літературна критика. А й справді, це поет-лірик від Бога. Його голос то ніжний, то схвильований, як перші слова кохання, повний сил і пристрасті, неможливо сплутати з іншими. Навіть серед видатних талантів, яких дала українська поезія світові у ХХІ ст., постать А.Малишка відрізняється глибокою поетичною самобутністю, власним світобаченням. А ще – пісенністю своєї лірики. В творчому доробку А.Малишка близько 40 поетичних збірок і понад 100 пісень. Пісенна спадщина надзвичайно багатогранна: в ній оспівується любов, жива краса рідного краю, мають місце філософські узагальнення та глибокі роздуми над людською долею.
         Підтримали вислів О.Гончара і працівники районної бібліотеки, обравши його темою для організованої ж ними для старшокласників Попільнянської гімназії №1 музично-поетичної акварелі. Захід вже вкотре зібрав у актовій залі гімназії творчий тандем – бібліотекарів, працівників гімназії та її вихованців, працівників музичної школи, щоб у овіяній теплим словом і музикою атмосфері відзначити 100-річний ювілей від дня народження славетного поета А.Малишка, який Україна святкувала 14 листопада.
         У залі панувала тиша, в якій сплелися слово, музика, пісня... Ведучі заходу, бібліотекарі О.М. Омельянчук та Т.І. Джось, під супровід ліричної мелодії та відеослайдів, відтворених працівником читального залу А.О. Іванюком, натхненно провели старшокласників по життєвій і яскравій творчій стежині Малишка, розповівши про його дитинство, перше і зріле кохання, повагу і любов до матері, вчителя, співпрацю з творчими особистостями, і зокрема з композитором Платоном Майбородою, що писав музику до малишкових поезій.
         Власне, все, що хвилювало душу поета, знайшло відображення у його нетлінній поезії, якою мали змогу насолодитися старшокласники. З особливою виразністю, полонивши серця присутніх, та під безпосереднім керівництвом вчителя української мови і літератури та класного керівника 11-А класу М.М. Омельчук, їх прочитали Леся Баланенко, Настя Белянцева, Жанна Грама, Катя Журахівська, Ігор Колесник, Анна Левківська та Люда Можарівська.
Багато віршів майстра поетичного слова стали нині відомими піснями, давно вже перейшовши до статусу «народних». По праву такими є «Вчителько моя», «Пісня про рушник», «Моя стежина», які й стали музичним обрамленням заходу. Незабутнє враження справили на глядацьку аудиторію ці неповторні пісні, виконані гімназистами – учнями музичної школи – Анною Старинською, Русланою Гуменюк та викладачем музичної грамоти А.Т. Москаленко. Акомпонувала їм на фортепіано викладач музичної школи Н.А. Гуменюк.

         Привернула також до себе увагу оформлена працівниками бібліотеки виставка-портрет, що кликала перегорнути сторінки із життя і творчості митця.
         В залі звучали оплески, коли линула поезія і музика...їх гармонійне звучання допомогло доторкнутися до мелодійних, трепетних струн Малишкового таланту. З надією сподіваємося, що вірші та пісні поета завжди будуть чарувати слухачів своєю неповторною красою та знаходити стежину до душ юних читачів.