Майстер-клас "Розмалюю писанку, розмалюю..."

Писанка – це неповторне   багатство.

Його треба берегти, як безцінний скарб. 

Нам слід пишатися ним  перед усім  світом

                                 О. Довженко    

     У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. Ми святкуємо  його з відкритою душею і чистим серцем, глибокою надією на перемогу добра.

  А одним з елементів обрядової традиції найдорожчого з свят є писанка, популярність якої зростає з кожним роком. З сивої давнини бере свій початок писанкарство.

 Про писанку існує багато легенд. Одна з них говорить про те, що доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли не стануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь світ.

     На пам’ять про це  пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби.   Напередодні Великодня  бібліотекар Попільнянської бібліотеки-філії Дзіневська Людмила Іванівна разом з вчителями та учнями   Попільнянської школи провели майстер-клас з виготовлення писанки. Учні із особливим задоволенням прослухали цікаву розповідь про історію писанки та чим вона відрізняється від крашанок, дряпанки, крапанок , а також ознайомили із технікою виконання цього прекрасного виробу.З давніх-давен батьки дарували писанки дітям, дівчата – хлопцям, господині – дорогим гостям. Народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках писанку (або її виготовила своїми руками), ніколи не зможе чинити зла.
Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому під час роботи над писанкою в класі панувала тиша. Незвичайно для учнів тримання писачка в руках. Але затамувавши подих, писачок ніби сам виводить із воску геометричні і рослинні орнаменти. Далі яйця фарбують. Послідовність кольорів визначають окремо для кожного випадку, але завжди за принципом «від найсвітлішого – до  найтемнішого».

Нарешті робота завершена. Тож котися, писанко, у світ людям на добро, на щастя, на долю!

"Єднаємо душі словом Кобзаря"

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас. І щороку новим, неповторним. Як весна оновлює природу, так і поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і любити свою Україну.

З нагоди 204 - ї річниці від дня народження великого українського поета у фойє Попільнянського центру культури і дозвілля відбувся літературно-музичний вечір  "Єднаєм душі словом Кобзаря". Цікаво, з поетичними нотками ведучі розповідали про життя українського генія. Впродовж всього заходу глядачі мали змогу переглянути мультимедійну  презентацію «Життя та творчість Т.Г. Шевченка». На заході  діти читали твори Тараса Шевченка  написані в різні роки: в кріпацтві, на засланні в степах Казахстану, в Петербурзі. В кожному слові нашого незабутнього Кобзаря – весь зміст його нелегкого, але яскравого життя. Любити свою Україну, свій народ, всім своїм життям приносити користь людям – такий приклад  залишив Тарас Шевченко всім наступним поколінням українців. Вокальний ансамбль «Любава» Попільнянського ЦКД виконував  пісні покладені на вірші Шевченка «Думи, мої, думи…», «Садок вишневий коло хати…».

В залі бібліотекарями була організована книжкова виставка «Лунай, брини Шевченка слово, над Україною злітай». На ній представлені літературні твори, які показують поета творцем епічних поем, глибоким ліриком і видатним драматургом, художником, портретистом. Бібліотекарі Людмила Пилипчук та Наталія Яскажук  вдало переплели презентацію книжкової виставки із виразним читанням уривків з поем Шевченка.